- екзегети
- -ів, мн. (одн. екзеге́т, -а, ч.).1) У Стародавній Греції – тлумачі оракулів, іноді законів і звичаїв.2) Починаючи з александрійської епохи – філологи, які займалися екзегезою; згодом – богослови-схоласти, які тлумачили біблійні тексти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.